Головне правило землероба – ґрунт не має права залишатися голим. Інакше, не прикритий він піддається дощовій і вітровій ерозії. Дощі вимивають з нього поживні речовини, він швидко пересихає або перемерзає. А по ньому ще повзають живі організми, відбувається інтенсивна мінералізація гумусу. Поступово втрачаючи родючість, ґрунт стає не життєздатним. І навпаки захищений мульчею він зберігає тепло, вологість і родючість. Мульча допомагає поглинати сонячну енергію та ізолювати ґрунт від температурних перепадів. Саме з цього твердження ми і хочемо розпочати сьогоднішню консультацію. Вже стартували жнива і найменша помилка в технологічних операціях сьогодні може спричинити низку проблем у формуванні майбутнього врожаю. І якщо ви плануєте виростити гарний урожай ріпаку на полі, куди вже спрямували свої комбайни, тоді ці поради для Вас.
Системний підхід
Ми здебільшого вже навчилися не спалювати солому. Зрозуміли, що це руйнує гумусовий шар, веде до без поворотних втрат азоту, загибелі потенційної корисних мікрофлори і навіть посилення парникового ефекту. Отже спалювати не будемо! А, що далі робити з цією соломою – чітко не визначилися. Забули, що вона є частиною агробіоценозу, незамінним елементом забезпечення наступного врожаю. Якщо усвідомити це, то все складеться в безперервний ланцюг. За сьогоднішніх умов господарювання на землі в більшості агроформувань частково або повністю розбалансовані системи удобрювання. Про повернення поживних речовин, винесених із урожаєм, немає й мови. Нескладні розрахунки такого балансу легко переконують, що повертаємо ми матінці – землі не більше третини у неї відібраного. Аби хоч якось повернути цей борг, слід вдаватись до найпростішого – використовувати на добрива вторинну продукцію рослинництва. Наші поради прості, логічні, науково виважені та підтвердженні практикою. Перш за все, варто завжди пам'ятати, що система ощадливого землеробства не терпить невпорядкованого ставлення, необов'язковості. Оскільки ця система – необхідна, щоб всі її технологічні операції виконувалися при суровому дотриманні часового режиму. Особливо це стосується правильного використання післязбиральної стиглості ґрунту, збереження продуктивної вологості, де запізнення з операціями підготовки ґрунту має таку закономірність – втратив день, втратив центнер врожаю.
Ґрунт дозріває під мульчею
Перша дія – подрібнення і розкидання соломи. Для ріпаку наявність вологи є критично важливим елементом. Доки ми не навчимося її зберігати, ріпаку в нас не буде. Всі начебто про це знають, говорять про цю проблему, посилаються на неї при невдачах. А треба робити. І перша дія – коли скошено зернові, забезпечити покрив поля мульчею. Тобто налаштувати комбайн на якомога нижчий зріз стебла колосових стерня не повинна перевищувати 20 см. Водночас комбайн має бути відрегульований на максимальне подрібнення ( не більше 10 см.). Забезпечити рівномірне розкидання соломи по площинні поля.
І відразу ж друга дія – обприскування соломи розчинами добрив (рідкий азот, фосфор та комплекс Плантоніт Деструктор. Зробити це треба в слід за комбайном, який щойно зійшов із поля.
Дія третя – дискування на 6-8 см, що забезпечить перемішування органіки з соломи та стерні з верхнім шаром ґрунту. Таким чином методом холодного мульчування ми і утворюємо власне мульчу, яка і ґрунт захищатиме і запустить в дію біофабрику підземних мікроорганізмів. Водночас ми вирівняли поле, створили необхідну структуру ґрунту, зруйнували канали можливого вивітрювання вологи, спричинили утворення точки роси на глибині 6-8 см. Отже, волога з нижніх шарів підтягнеться в гору – до рівня точки роси, вся мікрофлора сфокусується теж тут. Біофабрика працюватиме на повну силу:волога є, азот та інші поживні речовини ми внесли, доступ кисню чудовий. І все! Жодної органіки! Чекаємо до кінця серпня, початок вересня – до посівних термінів, хай ґрунт визріває. Коли прийде наступний етап – сівба, варто згадати, що проміжку між обробітком ґрунту і власне сівбою не має бути. Особливо за нинішніх осінніх посух. Ми не чекаємо дощу, утворена нами мульча забезпечить необхідну вологу. А якщо дощ впаде, то це ще краще. Отже, у певний час за добу проводимо оранку, готуємо зручне ложе для насіння – ущільненням ґрунту за допомогою катків чи посівних комплексів типа Європак, здійснюємо сівбу. Зауважте, що поле у нас з моменту збирання попередника не було відкритим жодного дня.
Консервація азоту
Загалом такою системою підготовки площ під ріпак ми розв'язуємо кілька завдань, серед яких найголовніші – збереження вологи найефективніший спосіб внесення добрив. Скажімо щоб отримати 5 т. Ріпаку, треба внести під цей урожай близько 300 кг азоту. Як внести таку велику його кількість? Якщо робити це восени, то він може нашкодити – спровокує витягування рослини, тоді як нам треба сформувати потужну кореневу шийку. Якщо вносити азот на весні, то за умовами, подібними до цьогорічних, абсолютно не стійких, ми теж отримали масу проблем. І причина нинішнього поширеного полягання хлібів теж криється в цьому – там, де давали багато азоту (а ми попереджали, що не азот потрібен, а фосфор), там і занадто видовжилися перше-друге міжвузля… Тому слід застосовувати інші способи внесення азоту. Один із найкращих – це внесення його в рідкій формі по соломі. Через місяць після цього, під час оранки ще зайвий, ще не використований азот (70% від внесеного), перевертаємо в нижній шар ґрунту (на глибину 30 см.) і там його консервуємо до весни. Потім (по вегетації) для вирівнювання можемо додати ще. Тож на весну ми вже забезпечуємо нормальне живлення азотом. На такій глибині, а не у верхньому шарі, для ріпаку з його стрижневою кореневою системою азот буде абсолютно доступним, і його використання не залежатиме від впливу температури, як це трапляється під час весняного внесення. Рослина візьме ці елементи в потрібній для неї кількості. Вони будуть їй доступні, не загрожуватиме ні посуха, ні температура. На наступний рік ми знову застосуємо неглибоке подрібнення, мульчування, оранку здійснимо на дещо меншу глибину або дискування. Таким чином за кілька років вміст органіки збільшимо у кілька разів. Разом із азотом за потреби вносите і фосфор, калій, сірку і кальцій чи інший елемент. Відомі дослідження з впливу мульчування: на п'ятий рік за такого підходу підвищується використання рослиною рослиною фосфору до 50%, калію до 70%, азоту до 70% замість 30%! Ось, що ми вирішуємо. Ефект незрівнянний. Таким чином організовуємо систему живлення взагалі по-новому, під потреби культури, а не залежно від наших можливостей. У декого виникне запитання: «А якщо без оранки?». Наші поради годяться і при безплужному обробітку. При використанні дискування або чизелювання, ці основні операції проводити треба теж безпосередньо перед сівбою. Тут випадає лише елемент нашої підготовки ґрунту – не консервуємо оцей верхній шар мульчі з макро- та мікроелементами, який при оранці перекидається до нижнього шару. Однак ми змішуємо його з основною масою ґрунту, чим все одно підвищуємо вологість цього шару ґрунту і зберігаємо його до посіву.
Стосовно того, як саме працює комплекс хелатів Плантоніт деструктор, яка його ефективність та окремі деталі застосування.
Ми відкритті для співпраці.
Комерційний директор
Головне, мати мету та ціль. Не маючи цілі, до якої ти йдеш кожного дня, де сенс твого існування? Ціль - труд - отримання задоволення від результату!
